Сила духу і шлях реабілітації: історія Павла

Кожен військовий, який проходить лікування та реабілітацію в нашій лікарні, стає частиною великої медичної родини. Але за кожним із них — своя особлива історія. І сьогодні ми хочемо розповісти про Павла.

Павло родом із Полтави. Йому лише 21 рік, але за його плечима — досвід, який змінює людину назавжди. Молодий, вмотивований і надзвичайно сильний духом, він уже встиг побувати на найгарячіших напрямках фронту.

Ще до повномасштабного вторгнення Павло відчував, що його місце — серед тих, хто захищає країну. Коли почалася війна, йому ще не було 18. Він прийшов до військкомату добровольцем, але через юний вік його не взяли. Та ця відмова не зламала його рішучості.

«Батьки, звичайно, були проти моєї ідеї, особливо мама — вона дуже переживала, — згадує Павло. — Але я не міг інакше. Ще підлітком, спостерігаючи події революції, я зрозумів: якщо буде потрібно — я стану на захист країни. І коли мені виповнилося 19, я підписав контракт».

У липні 2025 року під час виконання бойового завдання під Сумами Павло отримав важке поранення. Відтоді почався новий етап його боротьби — за життя, за відновлення.

«Спочатку було дуже важко. Було страшно, опускалися руки… Усвідомлення, що в такому віці ти втратив кінцівку, — це сильний удар. Проте я не шкодую про свій вибір — я знав, заради чого йшов. Мене підтримали рідні, а також хлопці й дівчата, які пережили подібне. Я бачив, що вони живуть далі, працюють, будують своє життя. І це дало мені сили рухатися вперед.».

Уже вісім місяців Павло проходить лікування та реабілітацію в різних містах України — Сумах, Києві, Львові, Чернівцях. Сьогодні він продовжує відновлення в Хотинській багатопрофільній лікарні.

Попри все пережите, Павло не втратив віри в майбутнє — навпаки, має чіткі плани і мрії.

«Ще з дитинства мене цікавило конструювання літальних апаратів — літаків, гвинтокрилів. А під час служби я зацікавився дронами. Зараз у мене вже є невелика колекція. У майбутньому хочу займатися аерозйомкою», — розповідає він.

Ми віримо, що у Павла все вдасться. Щиро дякуємо йому за теплі слова на адресу фахівців реабілітаційного відділення, його громадянську позицію та незламність і бажаємо сил, наснаги та якнайшвидшого відновлення.